ЧИ МОЖЕ ВОЄННИЙ СТАН ВВАЖАТИСЯ ФОРС-МАЖОРНИМИ ОБСТАВИНАМИ?

В зв’язку з введенням воєнного стану, бізнес, у тому числі аграрний, ще не знає, як це може відбитися на його діяльності — зокрема,чи ускладнить виконання контрактів. І чи можна буде при виникненні будь-яких складнощів у роботі з контрагентами послатися на форс-мажорні обставини.

Торгово-промислова палата України роз’яснила, що «засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на підставі загальних ситуацій та/або введених/ діючих режимів не передбачається.»

Сьогодні наше завдання вияснити, що таке форс-мажор, хто може визначити наявність форс-мажору і чому факт введення воєнного стану — це ще не форс-мажор.

Слово «форс-мажор» - французьке і термін цей дуже давній, як і багато термінів,що стосуються торгівлі.

Слово «форс-мажор» сьогодні використовується дуже часто, але далеко не всі до кінця розуміють, що саме воно має на увазі. Наприклад, не кожна пожежа може бути визнана форс-мажором. Тому що якщо пожежа сталася в результаті підпалу, то це вже кримінально каране діяння конкретної людини. А ось якщо блискавка влучила в дерево, і вигоріла ділянка лісу, то це вже може бути форс-мажором, тому що це сталося не в зв’язку з чиєюсь волею, бажанням або дією.

«Форс-мажор» на рівні найпростіших понять — це коли нікому пред’явити претензії за неприємності, що трапилися.

Поняття «форс-мажору» не закріплено в законодавстві України.

В українському правовому полі тлумачення поняття «форс-мажор» як таке не дається, у нас це називається «обставини непереборної сили». Термін «обставини непереборної сили» з’явився тільки з прийняттям 16 січня 2003 року Цивільного кодексу України в новій редакції. Стаття 617 Цивільного кодексу говорить про те, що якщо одна зі сторін порушує зобов’язання за договором, то вона може бути звільнена від відповідальності за таке порушення в тому випадку, якщо воно сталося внаслідок обставин непереборної сили.

У законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» є стаття 14 прим., що містить перелік обставин, які можуть бути визнані обставинами непереборної сили, причому перелік цей далеко не вичерпаний.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Окремо форс-мажорні обставини можуть бути передбачені в договорі, однак у разі їх оспорювання в суді в першу чергу беруть до уваги норми Закону.

Форс-мажорними обставинами не можуть вважатися відсутність грошей у боржника або відсутність на ринку товару, необхідного для виконання зобов’язань.

Торгово-промислова палата України, відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов’язань/обов’язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

Форс-мажорні обставини майже завжди вимагають підтвердження і засвідчення.

Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України 18.12.2014 № 44(5) (далі – Регламент), встановлює порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України (п.1.1.).

У цьому документі прописаний алгоритм процесу визначення форс-мажору як такого, і що має досліджувати уповноважена особа, яка має право підписувати сертифікат про форс-мажор.

Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014 р., а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами (п. 6.1.).

АТО, пожежа або військовий стан самі по собі не є форс-мажором. Форс-мажорними обставини можуть бути визначені тільки за результатами аналітичного дослідження фахівцем, який має компетенцію і повноваження для проведення такої роботи.

Уповноважених осіб, які мають право видавати сертифікат про форс-мажори, не дуже багато в країні, але, як правило, один такий фахівець є в кожній регіональній торгово-промисловій палаті. І кожен такий уповноважений має відповідний сертифікат, яким визначається компетенція уповноваженої особи вивчати, аналізувати подані замовником документи і робити висновки — чи є в представлених документах докази наявності форс-мажору чи ні.

Договірні сторони не завжди вносять в контракт розділ про форс-мажори, і в такому випадку набуває чинності стаття 617 Цивільного кодексу України як акту, юридична сила якого вище, ніж юридична сила контракту. І, навпаки, іноді в контрактах перелік форс-мажорних обставин контрагенти заповнюють термінами і назвами, які не відповідають законодавству, і в такому випадку розділ контракту про форс-мажори може бути визнаний нікчемним в судовому порядку.

Дослідження обставин і документів на предмет наявності або відсутності форс-мажору є складним процесом, тому що потрібно знайти причинно-наслідковий зв’язок між тим, що сталося, і наслідками того, що сталося, і з’єднати їх географічний і хронологічний аспекти

Виходячи з усього вищесказаного, можна сказати, що сам по собі факт введення Верховною Радою України воєнного стану в деяких областях не є форс-мажорною обставиною. Форс-мажором може бути визнано те, що хтось може зробити або, навпаки, не зробити в зв’язку з фактом введення воєнного стану. І при цьому потрібно буде досліджувати нюанси і причини події факту.

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання вважає, що з введенням воєнного стану з`явились форс-мажорні обставини,то необхідно подати документи,які мають свідчити про:

- незвичайності таких обставин ;

- непередбачуваність обставин ;

- невідворотність ;

-причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/ подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов’язань.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов’язань за:

– умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

– умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

– умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України (п.п. 4.1, 4.2.).

в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України (п.п. 4.1, 4.2.).

Згідно п. 6.4. Регламенту, для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюються наступні вимоги:

– Суб’єкти господарювання та фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства) за договірними зобов’язаннями надають разом із заповненою заявою встановленої форми документи, передбачені в цій формі заяви (додаток 1 до Регламенту*).

– Суб’єкти малого підприємництва для отримання безкоштовно сертифіката про настання форс-мажорних обставин, незалежно від підстави виникнення зобов’язання (договірні зобов’язання, сільгоспвиробники, податкові зобов’язання тощо), разом із заповненою заявою встановленої форми, крім вказаних у ній документів, додатково надають документи, що підтверджують їх статус заявника як суб’єкта малого підприємництва.

– Суб’єкти господарювання для отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин за податковими зобов’язаннями надають разом із заповненою заявою встановленої форми документи, передбачені в цій формі заяви (додатки 2, 3 до Регламенту*).

– Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) разом із другим екземпляром підписаного сторонами акта виконаних робіт надсилається заявнику за поштовою адресою, зазначеною в заяві, або видається представнику заявника, уповноваженій особі, особисто (за наявності належним чином оформленої довіреності з повноваженнями на отримання сертифіката та підписання акта виконаних робіт) після надходження підтвердження про оплату послуги із засвідчення форс-мажорних обставин і підписання акта наданих послуг.

1000 Осталось символов