Долг в иностранной валюте должен быть взыскан в той же валюте.

Большая палата Верховного суда сделала вывод относительно единого подхода в решении  споров о надлежащем исполнении обязательства, определенного в иностранной валюте.

   Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо єдиного підходу у вирішенні спорів про належне виконання зобов'язання, визначеного в іноземній валюті. Так, відповідно до матеріалів справи N 761/12665/14-ц позивач звернувся до Касаційного цивільного суду з касаційною скаргою, яка мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що правовідносини сторін у цивільній справі є валютними в розумінні ч. 2 статті 192, ч. 3 статті 533 ЦКУ, оскільки всі розрахунки між сторонами здійснювалися виключно в інвалюті, а відтак правових підстав для конвертування зобов'язань з інвалюти у національну валюту України немає.

З метою визначення єдиного підходу при вирішенні справ у спорах про належне виконання зобов'язання, визначеного в інвалюті, та необхідності відходу від правової позиції, зазначеної у постанові ВСУ у справі N 6-1445цс17 від 13.09.2017 р., Касаційний цивільний суд передав дану справу на розгляд Великої Палати ВС.

Так, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата вважає, що касаційна скарга має бути задоволена з огляду на таке:

- за змістом статей 192 та 524 ЦКУ гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошове зобов'язання може бути виражене у гривні, або сторони в договорі можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті;

- відповідно до ч. 3 статті 53 Закону "Про виконавче провадження" (N 606-XIV від 21.04.99 р.) у разі обчислення суми боргу в інвалюті держвиконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами 1 і 2 цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби;

- суд встановлює, чи визначено зобов'язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов'язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов'язання і в резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню. Гривневий еквівалент іноземної валюти, що підлягає стягненню, визначається за офіційним курсом НБУ на момент виконання грошового зобов'язання, яким є дата зарахування коштів на рахунок стягувача або видачі йому готівки.

Таким чином, у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.

------------------------

Постанова Верховного Суду N 761/12665/14-ц від 04.07.2018 р.

1000 Осталось символов