Значительные сделки ООО: вопросы и ответы

Директор может подписать договор, если сумма сделки меньше 50% чистых активов

Вопрос

Ответ

1. Где взять стоимость чистых активов?

Это итог первого раздела пассива баланса (строка  1495) за предыдущий квартал

2. Баланс за квартал в первых числах следующего месяца еще не готов, что делать, если нужно заключить договор, например, 8 числа следующего месяца?

У многих компаний в течение 20 дней следующего месяца после окончания квартала еще не готов баланс, поэтому в первые дни придется рассчитать чистые активы приблизительно вручную и при необходимости оформить об этом бухгалтерскую справку. Так же придется рассчитать чистые активы тем ООО, которые согласно законодательства не составляют промежуточную финансовую отчетность.

3. Можно ли раздробить сделку на несколько договоров, чтобы не попадать под это ограничение?

Нельзя из-за оговорки в Законе об ООО: если предприятие могло совершить одну значительную сделку вместо нескольких поменьше, то каждая из таких «мелких» сделок считается значительной.

4. Если у ООО чистые активы отрицательные, т.е. итог первого раздела пассива баланса (строка 1495) имеет отрицательное значение (это актуально для ООО с убытками), то директор не сможет заключать и подписывать любые договора?

Да. Придется по каждому договору, даже на 1грн, оформлять решение учредителей

5. Можно ли решением общего собрания участников ООО (одного участника) либо положениями Устава  изменить этот критерий ( увеличить его или уменьшить, вообще убрать,) особенно, если  в обществе с  одним участником он же является одновременно директором ООО?

Ограничение 50% чистых активов не может быть аннулировано или уменьшено, т.к. это прямая норма Закона об ООО.

6. Чем подтвердить  контрагенту, что директор имеет право подписать договор, поскольку сумма договора меньше 50% чистых активов?

В договорах можно предусмотреть оговорку о том, что стороны обязаны предоставить баланс на конец  предыдущего квартала или бухгалтерскую справку о размере чистых активов на конец предыдущего квартала. В случае, если сумма договора больше 50% чистых активов, то предусмотреть предоставление  протокола общего собрания участников ООО о согласовании заключения данного договора.

7. Как определить общую сумму сделки по договорам, которые продлеваются каждый год (например, аренда) или договора, по которым предусмотрена автоматическая ежегодная пролонгация?

Нужно указать в договоре общую сумму из расчета за год. При продлении не менять общую сумму договора, но при этом проверить, не превышает ли стоимость договора на следующий год 50% суммы чистых активов.

8. Если  договор рассчитан на длительный период (на  несколько продаж, несколько операций), как в нем указать общую сумму договора , если на момент заключения договора еще не известна стоимость всех продаж или операций?

Как вариант, можно указать в договоре общую сумму договора без привязки к конкретным продажам (операциям), при этом оговорить, что по мере выполнения договора, если по факту сумма операций достигнет общей суммы договора, то стороны могут уточнить общую сумму договора, увеличив ее  до необходимого размера. В этом случае нужно будет сравнивать новую сумму договора с суммой чистых активов.

9. Как быть коммерческим посредникам (агенты, экспедиторы, комиссионеры, поверенные), заключая посреднический договор: считать общей суммой сделки только свое вознаграждение или включая «транзитные »суммы?

Мнение  аудиторов : - исходить из общей суммы договора, включая «транзитные» суммы.

10. Если директор превысил свои полномочия, подписав договор на сумму больше 50% чистых активов без  общего собрания участников и стороны договора начали выполнять свои обязательства по договору, то  можно ли считать, что ООО такими действиями одобрила  сделку, следовательно, считается ли она правомерной?

Согласно п.46.1 ст.46 Закона об ООО  для ООО без одобрения общим собранием участников каждой значительной сделки не обойтись.

11. Можно ли решением общего собрания участников  дать согласие сразу на несколько сделок?

Можно, но при условии, что в решении общего собрания участников можно идентифицировать сделки и лица, с которыми заключаются сделки. Если указано:

наименование товара (работ, услуг),

наименование контрагента,

 срок, на который заключен договор.

12. Могут ли контролирующие органы пытаться признавать сделки, превышающие установленный лимит и не согласованные с общим собранием участников  недействительными, и на основании этого не признавать данные операции в учете для целей налогообложения?

Конечно, налоговые органы возьмут на вооружение «несогласованные» сделки для непризнания расходов.

Выводы:

  1. При заключении значительных сделок своевременно получать согласие Высшего органа управления ООО (ОСУ), оформленное протоколом или решением (один участник).
  2. Если чистые активы снизились более чем на 50% по сравнению с прошлым годом, директор обязан созвать Общее собрание участников не позднее чем за 60 дней со дня такого снижения.

Поскольку, чистые активы определяются по балансу, составляемому ежеквартально, то такой контроль за снижением активов нужно проводить каждый квартал, о чем составлять  бухгалтерскую справку, в которой указывать чистые активы на конец предыдущего года и чистые активы на конец отчетного квартала. Если ООО, согласно нормам закона, не составляет промежуточный отчет, то рекомендуется составлять бухгалтерскую справку о чистых активах на конец квартала.

  1. Обратите внимание, что на величину чистых активов влияет огромное количество показателей, практически любая операция в случае ее неверного отражения в бухучете, может исказить величину чистых активов, поэтому большое значение приобретает правильное ведение бухучета, налогового учета и составление финансовой отчетности.

СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА ПО НАЛОГОВЫМ СПОРАМ

  1. Врахування судом доказів, яких не надавали під час перевірки.

Ухвала ВАСУ 03.10.2016 №К/800/20962/16

Пункт 44.6 ПКУ передбачає, що у разі, якщо до закінчення перевірки, або в терміни визначені в абз.2 п.44.7 ПКУ , платник податків не надає посадовим особам органу контролю, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин, крім виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що  підтверджують показники, відображені платником податків у податкової звітності, вважають, що таких документів не було у нього на час складання такої звітності.

Висновки суду : Платник податків має право надавати заперечення до висновків податкового органу і долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень як на всіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

  1. Оскарження наказу про проведення перевірки після її фактичного проведення

Ухвала ВАСУ 11.05.2016 року № К/800/4432/15

Суть спору : позовні вимоги підприємства щодо скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки цього підприємства після її фактичного проведення.

Висновки суду : Податковий орган не дотримав обов’язкових умов проведення позапланової невиїзної документальної перевірки. Такої підстави для проведення  зазначеного виду перевірки, як не допуск до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, ПКУ не передбачає. Тому призначення перевірки було передчасним. Встановлені главою 8 розділу ІІ ПКУ правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час дотримання вимог податкового та іншого законодавства. Недотримання, встановлених ст..75-81 ПКУ приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платників податків. Отже, в разі призначення документальної позапланової невиїзної перевірки платник податків має право оскаржувати відповідні рішення ( у т.ч. накази про призначення перевірки), дії або бездіяльність органу контролю незалежно від того, чи проведено фактично таку перевірку.

  1. Наслідки неналежного вручення податкових повідомлень рішень (ППР).

Ухвала ВАСУ 31.08.2016 року № К/800/39105/15

Суть спору: правомірність стягнення податкового боргу залежно від способу надіслання ППР.

Висновки суду : ППР слід вручати платнику податків у належний спосіб, зокрема через оператора поштового зв’язку – суб’єкта підприємницької діяльності, який у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв’язку. Відповідна поштова служба має бути внесена до реєстру операторів поштового зв’язку , що розміщений на веб-сайті Нацкомісії, яка здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації. Якщо поштова служба не є оператором поштового зв’язку, надіслані через таку службу ППР є неузгодженими через те ,що їх не було вручено платнику податків як належить. Через таке порушення неможливо встановити строк, після якого грошові зобов’язання набувають статусу узгоджених и протягом якого платник податків зобов’язаний сплатити грошові зобов’язання, визначені органом контролю.

  1. Податковий запит без підстав його направлення – протиправний.

Ухвала ВАСУ 23.02.2017 року  № К/800/25008/16

Суть спору: дії органу контролю, що надіслали податковий запит, який не містив інформації, передбаченої ст..73 ПКУ про підстави його направлення.

Висновок суду : якщо запит складено з порушенням вимог, викладених в  ст..73 ПКУ , платник податків не зобов’язаний надавати відповідь на такий запит.

  1. Неприпустимість перевірки платника податків у неробочий час.

Ухвала ВАСУ 09.11.2016 року № К/800/10956/13.

Суть справи: звернення  податківців щодо підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адмін..арешту на майно платника податків ( через не допуск посадових осіб до проведення перевірки, що підтверджується актом). На момент прибуття працівників податкової служби для проведення перевірки робочий день на підприємстві був закінчений.

Висновки суду : Адміністративний арешт майна можна застосовувати при наявності однієї з таких обставин:

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки, коли є законні підстави для її проведення, Або

– не допускає посадових осіб органу державної податкової служби ( пп 94.2.3 ПКУ).

Підстави проведення та умови допуску, а також підстави для недопущення посадових осіб  органу податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки врегульовані ст..78,81 ПКУ. Проте орган контролю намагався провести перевірку після закінчення робочого часу. А проведення перевірок органами контролю не має порушувати нормального режиму роботи платника податків.

1000 Осталось символов